КОМУНІКАТИВНА ТАКТИКА ЗАЛЯКУВАННЯ В ПЕРЕДВИБОРЧОМУ ДИСКУРСІ КАМАЛИ ГАРІС 2024: ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЧИ МАНІПУЛЮВАННЯ?
DOI:
https://doi.org/10.20535/IWPOK3.2025.art.12Анотація
Одним із найбільш актуальних напрямів сучасних лінгвістичних розвідок, що в світлі антропоцентричної наукової парадигми інтегрують до мовних студій соціальні й психологічні чинники комунікації, є вивчення використання мови з метою здійснення впливу на адресата, зокрема різноманітних засобів психологічної та мовної маніпуляції (Березенко, Шутова, Мусієнко 2025, Сорокіна 2004). Маніпуляція в широкому розумінні визначається як вид психологічного впливу, мета якого полягає у зміні намірів комуніканта (Сорокіна 2024:57-158) і передбачає апелювання до розуму та почуттів людини задля підкорення її волі та скерування її дій в потрібний для маніпулятора бік (Fisher, 2022:177). В такій трактовці маніпуляція може бути виявлена в будь-якому виді мовленнєвої взаємодії. Особливий інтерес для аналізу маніпулятивних впливів становить політичний дискурс.
Посилання
Березенко В.М., Шутова М.О., Мусієнко Ю.В. (2025). Аргументація компліментарних висловлювань у сучасних англійськомовному та укранськомовному маніпулятивних дискурсах. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Том 28. №1. DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2025.335581
Коць Т.А. (2023). Явище мовної агресії в публіцистичних текстах. // Лінгвософія сучасних засобів масової культури. Київ: Інститут української мови НАН України. ISBN 978-617-14-0231-7 (електронне видання)
Сорокіна, Л. (2014). Мовленнєва маніпуляція та інші види мовленнєвого впливу: термінологічне розмежування понять. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 8(2), 157–159.
Шкворченко Н.М. (2022). Семіотизація політичної токсичності в медійних просторах США, Великої Британії та України: мультимодальний аспект. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Том 25. №1. DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2022.263132
Coleman, P. T. (2021). The way out: how to overcome toxic polarization. New York, NY: Columbia University Press.
Gumperz, J. J. (1982). Discourse strategies. Cambridge: Cambridge University Press.
Haina, B. (2021). The language of outrage: defining and communicating outrage and incivility via social media during the charlottesville protests. The Journal of Social Media in Society, 10(2), 58-75. https://www.thejsms.org/index.php/JSMS/article/view/733/543
Hiaeshutter, D.-R., & Hawkins, I. (2022). The language of extremism on social media: an examination of posts, comments, and themes on Reddit. Frontiers in Political Science. DOI: https://doi.org/10.3389/fpos.2022.805008
Potapenko, S. (2020). Communicative strategies as a two-faceted phenomenon: A cross-linguistic study of inaugural addresses. Herald of Kyiv National Linguistic University. Series in Philology, 23(1), 71-83. ISSN 2415-7333 (online). DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2020.207235
Wodak, R. (2011). The discourse of politics in action. London: Palgrave.
Yule, G. (1996). Pragmatics. – Oxford: Oxford University Press.
