РИТОРИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ У ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/IWPOK3.2025.art.13Анотація
Актуальність дослідження. Сучасний військово-політичний дискурс виступає одним із найвпливовіших засобів формування суспільної свідомості та міжнародного іміджу держав. Мова в офіційних промовах і документах НАТО, ЄС чи українського політичного керівництва не лише інформує, а й впливає на емоційне сприйняття подій, формуючи наративи миру, безпеки, боротьби та єдності. Аналіз риторичних стратегій дозволяє зрозуміти механізми мовного впливу в умовах глобальних політичних конфліктів (Fairclough, 1995: 52; Chilton, 2004: 19).
Мета дослідження – визначити сутність і функції риторичних стратегій та стилістичних засобів у військово-політичному дискурсі, окреслити їхні типологічні ознаки й роль у формуванні ефекту переконання.
Об’єктом дослідження є військово-політичний дискурс як різновид політичної комунікації, а предметом – риторичні стратегії та стилістичні засоби, що забезпечують ефективність цього типу дискурсу.
Посилання
Мотречко Б. Б. Комунікативні стратегії та тактики в воєнному дискурсі : кваліфікаційна робота : 054 Соціологія / Мотречко Богдана Богданівна. Київ, 2023. 49 с.
Осипенко В. Ю. Дискурс і лінгвістика тексту в мовознавстві другої половини ХХ ст. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2023. № 59. Том 3. С. 4–7.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. Полтава: Довкілля-К, 2008. 711 с.
Charteris-Black J. Politicians and Rhetoric: The Persuasive Power of Metaphor. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2011.
Chilton P. Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London: Routledge, 2004.
Fairclough N. Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language. London: Longman, 1995.
Van Dijk T.A. Discourse and Power. New York: Palgrave Macmillan, 2008.
Wodak R., Meyer M. Methods of Critical Discourse Analysis. London: Sage, 2009.
